Комунальний заклад "Гуляйпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1" Гуляйпільської районної ради

   





Ученическое самоуправление

 

Створено волонтерський загін
З метою систематизації роботи з надання допомоги соціальне незахищених групам населення та пропаганди волонтерського руху   серед учнів школи
«Данко» у складі

Фомінова А. М. - голова загону, педагог - організатор

Члени загону:

Кудряшова Марина - учениця 10 класу, голова шкільного парламенту

Ведмідь Владлена - учениця 8 - Б класу

Дібровська Катерина - учениця 8 - Б класу

Кравець Анна - учениця 8 - Б класу

Межуєва Наталія - учениця 8 - Б класу

Пандяк Владислав - учень 8 - Б класу

Пузанова Альона - учениця 8 - Б класу

Пасечник Вікторія - учениця 8 - Б класу

Пика Катерина - учениця 8 - Б класу

Бондарева Аліна - учениця 8-А класу

Калина Анастасія - учениця 8-А класу

Кубаєв Владислав - учень 8-А класу

Попов Владислав - учень 8-А класу

Шейко Владислава - учениця 8-А класу

Циганок Юлія - учениця 8-А класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА  КЛУБУ „ЛІДЕР”
КЗ «Гуляйпільська загальноосвітня школа 
І – ІІІ ступенів №1»
Гуляйпільської районної ради

           Нова суспільно-політична ситуація, в яку вступає наша  країна, інноваційні зміни в сучасній системі шкільного виховання висувають нові вимоги до особистості лідера будь-якої формації, зокрема і класного колективу. Лідер – це особистість, яка має авторитет у групі і за якою група визнає право бути організатором діяльності й регулювати стосунки в ній. Клуб „Лідер” заснований при учнівському парламенті, спрямовує свої зусилля саме на розвиток і вдосконалення найкращих комунікативно-організаторських здібностей учнів, які є офіційними і неофіційними лідерами класів та окремих мікрогруп. Така форма роботи дозволяє відстежувати актуальні проблеми, які є в учасників, сприяє усвідомленню ними своїх індивідуально-типологічних особливостей, а також їх ефективному використанню у своїх колективах. Формування успішних лідерів передбачає перенесення здобутих знань і навичок у середовище ровесників.

     Важливість формування морального клімату шкільної спільноти - це основа життєвих цінностей особистості, її готовності жити та реалізувати себе у суспільстві - це провідна роль шкільного лідера у такому процесі.

Ключові слова: моральний клімат, шкільний лідер, виховання особистості, шкільна спільнота, атмосфера шкільного життя, моральні цінності.

  Освітньо-виховна система протягом століть несе на собі велику

відповідальність за долю тих, кому закладає основу знань, формує характер,

навчає жити у людському суспільстві. Процес пошуків методів навчання та

виховання молоді, формування найкращих якостей для шкільного лідера,

який  є головним організатором навчально-виховного процесу, буде

актуальним  завжди і триватиме стільки, скільки існуватиме людство.

Сьогоднішній стан  нашого суспільства дуже часто демонструє неготовність

 вчорашніх  випускників шкіл до виходу в дорослий світ. Часто вчорашні учні демонструють непогані знання і можуть бути впевненими у своїх

інтелектуальних можливостях, проте непристосовані до викликів дорослого

життя. Головною особою, яка впливає на організацію шкільного життя, освіту та виховання учнів, формування морального клімату, в якому щоденно

гартують свій характер та формують свідомість майбутні будівничі

громадянського суспільства України є шкільний лідер. Дуже важливо, щоб він розумів важливість своєї діяльності у цьому напрямку.

      Питання  нового підходу до  особистості шкільного лідера та його

компетенцій, морально-етичниого аспекту в шкільному вихованні у своїх

дослідженнях розкривають: І. Бех, Н.Год, І Зязюн, С. Калашнікова, В. Кремень,  Л. Онищук, В. Огнев’юк, Л. Паращенко, О. Скринська, Л. Хоружа та ін.

Дослідники зазначають важливість вивчення та застосування нових методів

та  пошуків різнобічних підходів до морально-етичного

виховання та освіти школярів, організації шкільного життя прияють

самовдосконаленню шкільного лідера.

      Успішність життя суспільства складається з успішних, законослухняних,

активних, творчих, освічених особистостей, які знайшли себе й

реалізовуються  через  свою діяльність, дотримуючись морально-етичних

правил життя. Формує такі особистості й впливає на їх виховання сім’я,

навчальні заклади та оточення, в якому перебуває людина з дитинства. Життя

людини єдине і неповторне, для  кожного важливо вміти реалізувати себе і

бути потрібним у суспільстві, в якому живемо. Якщо закладений фундамент у дитинстві буде крихким, людина зростає і формується невпевненою,

схильною до різноманітних впливів й усе життя витрачає на боротьбу за себе

 чи завойовує  прихильність сильніших.  Відповідальність за виховання

 особистості лежить, звичайно, у першу  чергу на батьках, але не менш

відповідальним перед людиною є суспільство, яке формує моральні правила людських взаємин. Більшість часу дитина перебуває у школі серед тої моральної атмосфери, яка там створена директором, педагогічним колективом та учнями.  За реаліями сьогоднішнього часу на школу припадає дуже важлива міссія – формувати  духовні цінності та життєві орієнтири своїх вихованців. Важливо пам’ятати, що  у школі зростає і формується кожна окрема дитина, майбутній громадянин. Виховати стійку до життєвих викликів, впевнену в собі особистість – одне з найважливіших завдань школи. Шкільний лідер краще за всіх знає, що відбувається у школі, які проблеми потрібно вирішувати, які пріоритети ставити. Проте, щоб глибше вивчити стан справ важливо долучити вчителів, учнів, батьків, до спілкуватися, проводити різні опитування у формі анкетування, тренінгів, нарад присвячених саме цій проблематиці;  випрацювати пріоритети, спільно визначати заходи, які покращують моральну  атмосферу, формують свідомість кожної особистості.

           Особливий клімат для вчителів та учнів створював Василь

Сухомлинський, який мав здатність плекати особистість своїх учнів,

виховуючи у них розуміння свідомої дисципліни, а особистість вчителя

формував як мудрого наставника, у якого любов до дітей поєднувалася з

розумною вимогливістю. «Добре керувати школою, означає добре знати науку  виховання, яка повинна стати основою наукового керівництва вихованням і освітою, організації роботи колективу школи – вчителів та учнів.

Велика відповідальність, що покладається на шкільного лідера, висуває

ряд вимог до його духовного світу – моральності, інтелекту, вольових якостей». Сьогодні варто поради В. Сухомлинського частіше практикувати у

щоденному житті шкільної спільноти. Недостатньо лише вправно виконувати

розпорядження та бездоганно забезпечувати виконання запланованого.

Важливо пам’ятати про цінності, які закладаються для майбутнього життя

кожної особистості. Для цього важливіше для шкільного лідера мати саме

розуміння своєї місії: прагнути особистої моральної досконалості, бути

провідником і знати куди вести за собою шкільну спільноту. Щоб мати авторитет у колективі, діти роздвоюються, демонструють одні цінності в школі, інші – вдома або ж замикаються в собі. В доросле життя такі діти переносять схильність до роздвоєння, що нерідко призводить до стресів, складнощів знайти своє місце в житті, а це, в свою чергу, стає причиною алкоголізму, наркоманії, розбещеного способу життя.

      У нашому суспільстві, можливо на несвідомому прагматичному рівні,

часто спостерігаємо культивування егоїзму. Батьки багато працюють і не

завжди знаходять достатньо часу на виховання. Школа у пошуку успішних

показників може моральний аспект чи проблеми деяких учнів просто упустити, якщо це реально не впливає на її рейтинг чи виконання навчального плану. Результатом такого підходу є самовиховання дітей на прикладах, які вони спостерігають у своєму житті, з екранів телевізора та моніторів комп’ютера. Школа є тим єдиним центром виховання, який закладає в душах дітей фундамент людських взаємин і уявлення про цінності.

Про природу моральних почуттів український і російський педагог

К. Ушинський говорив: «Одного розуму й одного пізнання ще недостатньо для укорінення в нас того морального почуття, того суспільного цементу, який  іноді згідно з розумом, а  часто й на противагу йому об’єднує людей в чесну, дружну громаду».

    Існують  три ступені виховання:

1) мудрість, що досягається розумовим виховання, яке дає знання про

себе та навколишній світ;

2) доброчесність – через зовнішню і внутрішню вихованість, моральне

виховання;

3) благочестя – формування зв’язку з Богом через релігійне виховання.

Дослідниця педагогічної думки Джона Локка О.Л.Скринська виділяє такі

пріоритети відомого філософа доби Просвітництва: «Завдання педагогіки –

виховати людину, яка житеме щасливю у суспільстві.

      Про важливість морального виховання говорив швейцарський

педагог Йоганн Генріх Песталоцці. Він розробив проблему взаємозв’язку сім’ї  та школи. Педагог вважав важливим виховувати в молоді гуманні почуттів до людей, діяльну любові до них. На його думку моральне виховання починається в сім’ї і вдосконалюється в школі, велику увагу приділяє материнському вихованню. Й. Г Песталоцці вважав, що моральну поведінку дітей потрібно  формувати не повчаннями, а розвитком через вправи моральних почуттів і нахилів.

      Відомо, що більшість свого активного часу діти проводять саме в школі.

Тому в сьогоднішній складний час інформаційної невпорядкованості, в якому

опиняється несформована ще психіка молодої людини потребує особливого

підходу до формування атмосфери шкільного життя.

         Відомі українські педагоги: К. Ушинський, В. Сухомлинський,

С. Русова, Г. Ващенко, які жили чи в царській Росії, чи радянській Україні, чи на еміграції, піднімали моральний аспект на головне місце у вихованні

молоді . 

       Шкільний лідер є головною дійовою особою, яка бере на себе найбільшу

відповідальність за атмосферу шкільного життя. Саме від керівництва

освітньої установи великою мірою залежить формування особистості, як учня,  так і вчителя, їх ціннісних орієнтирів через створення морального клімату  людських стосунків у шкільному колективі.