Відзначаючи 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років в Україні, педагоги закладу організували й провели цикл заходів, метою яких було вшанування пам’яті жертв голодоморів та виховання в учнів ціннісного ставлення до держави, поваги до її історичного минулого. Учасники освітнього процесу долучилися до Загальнонаціональної хвилини мовчання та  Всеукраїнської акції «Запали свічку». Під час проведення виховних заходів для учнів  початкових класів класні керівники познайомили присутніх із трагічними сторінками страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї. За допомогою інтернет-ресурсів школярі мали змогу переглянути виставки архівних документів, фотоматеріалів, творів мистецтва, книжкових виставок, презентації видань, які висвітлюють події, пов’язані з геноцидом українського народу. Година-реквієм «В руках, що виростили хліб, не залишили і зернини…» для учнів середньої ланки розпочалася зворушливою піснею, яка присвячена всім загиблим під час голодомору. На заході присутні згадали про жахи голоду 1932-33 років, про загибель мільйонів людей, про трагізм, який ховається за словом голодомор. Класні керівники спонукали дітей замислитись над питанням «Крихта хліба – багато це чи мало?» Учням було запропоновано переглянути документальний фільм «Голодомор. Великий злам» із серії «Невідома Україна». Розглядали також питання, які висвітлюють причини та характер Голодомору 1932-33 років, його масштаб та вплив на весь український народ, міжнародне визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу та Конвенцію ООН «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього». На уроках української літератури в старших класах говорили про те, що ці страшні події довгий час замовчувалися.  Про них не можна було згадувати і в літературі. Страх, який принесла більшовицька влада, скував усім уста, наклав на них печать мовчазних мук. Проте саме українські поети і прозаїки стали першими літописцями Голодомору, намагаючись осмислити катастрофу в слові – ще від часів, коли над правдою про Голодомор тяжів «культ мовчання». З плином часу з’являлися нові твори, нове осмислення фактів і наслідків штучного голоду; ці твори зроджувалися і в Україні, і поза нею. Першим твором про жахіття Голодомору в Україні став роман Уласа Самчука «Марія», а наймасштабнішим вважається роман Василя Барки «Жовтий князь». Деякі діти поділилися з однокласниками жахливими розповідями своїх рідних і знайомих про страшний голодомор. Під час проведення виховних заходів у старшій ланці розглядалися питання, які повинен знати кожен про величезну трагедію України (Що таке Голодомор і Геноцид? Хто організував і з якою метою Голодомор? Чи українці чинили опір Голодомору? Що таке «закон про 5 колосків»? та ін.). Старшокласники читали поезії, спогади очевидців того лихоліття, переглянули відеоролики Українського інституту національної пам’яті «Історія гідності. Голодомор» та «Де б ти не був – вшануй померлих від голоду!» Щиро й емоційно згадували учасники заходів  складну історію України початку ХХ століття, читали поезію про невинні жертви Голодомору, співпереживали горю кожної родини, яка втратила своїх рідних. Український народ у смутку й скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.